чорт

1) (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), біс, чортяка, (г)аспид, дідько, куцак, куций, куцан, куць, антипко, мольфар, анц[т]ихрист; демон, гемон (в античній мітології); диявол, сатана (вища істота серед тих, хто втілює в собі зло); лу[ю]ципер (володар пекла і зла); пекельник (злий дух, що живе в пеклі); лукавий ім., нечистий ім., лихий ім., чорний ім. (ужив. перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм із метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол"); домовик, домовий ім. (той, що живе в домі); водяник, водяний ім., той, що греблі рве (той, що живе в озерах, річках тощо); анцибол(от), анциболотник, болотяник (той, що живе в багні); лісовик ім., лісовий ім., щезник, гайовик ім., лісун, полісун (той, що живе в лісі); очеретяник (той, що живе в очереті); польовий ім. (той, що живе в полі); шайтан (у мусульманській мітології)

2) (ужив. як лайка), чортяка, біс, (г)аспид, дідько, диявол, сатана, лу[ю]ципер, пекельник, анц[т]ихрист, анциболот